Слухопротезування дітей

kid-ha-fit300_1613Слухова допомога дітям – надзвичайно відповідальний, багато в чому доленосний для дитини і його близьких, складний і багатоетапний процес. Він залучає спільні зусилля як фахівців, так і сім’ї. Але ці зусилля виправдовують себе сторицею – вони дають дитині можливість розвитку слуху та мовлення, слухомовного  спілкування, освіти, професійного зростання нарівні із чуючими  однолітками.

За 15 років практики Центр ЕРГО-Я надав слухову допомогу більше десяткам сотень дітей різного віку. Наймолодшим нашим пацієнтам – всього три місяці. Багаторічний досвід слухової допомоги дітям і вивчення передового досвіду провідних клінік світу дозволили фахівцям Центру ЕРГО-Я розробити ефективний комплекс надання слухової допомоги дітям, побудований на принципах доказової медицини.

Комплекс слухової допомоги дітям складається з декількох етапів:

  • Діагностика слуху.
  • Підбір слухових апаратів.
  • Установка і верифікація налаштування слухових апаратів.
  • Консультація і навчання батьків.
  • Слухомовний розвиток дитини – батьками вдома і сурдопедагогом на планових заняттях.
  • Спостереження, оцінка ефективності, корекція слухопротезування.

Вирішальне значення в успішному результаті протезування дітей має грамотне, послідовне і професійне виконання всіх цих етапів. Розглянемо їх детальніше.

Діагностика слуху

Діагностика слуху проводиться з метою визначення ступеня і характеру зниження слуху, постановки клінічного діагнозу захворювання, оцінки слухомовного розвитку дитини, виявлення супутніх захворювань, факторів ризику прогресування порушення слуху і його попередження, інших пов’язаних зі слухом проблем, таких, як слухомовний розвиток, загальний розвиток, необхідність консультації суміжних лікарів-фахівців, визначення показань до слухопротезуванню. Для цього лікар-сурдолог проводить комплексну діагностику слуху дитини, що включає:

  • збір анамнезу, зокрема, історія вагітності і пологів, розвиток дитини, перенесені захворювання;
  • сімейний анамнез по глухоті і приглухуватості – близькі родичі з необоротним зниженням слуху;
  • огляд вуха, горла і носа;
  • оцінку реакції дитини на звук шляхом анкетування батьків;
  • визначення індивідуального плану діагностичних обстежень;
  • обстеження слуху методом суб’єктивної аудіометрії – в залежності від віку, умовно-рефлекторна або ігрова аудіометрія;
  • обстеження слуху методами об’єктивної аудіометрії – імпедансна аудіометрія, реєстрація отоакустичної емісії на продукті спотворення (ОАЕПІ) і затримана викликана отоакустична емісія (ЗВОАЕ), реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) на клацання, оцінка зниження слуху на аудіометричних частотах методом реєстрації КСВП на тональні посилки ;
  • при необхідності, призначення додаткових діагностичних методів обстеження, таких як комп’ютерна томографія, обстеження методом магнітно-ядерного резонансу, а також консультації суміжних лікарів-фахівців, таких як невропатолог, окуліст, отохірург, щелепно-лицьовий хірург, ендокринолог, генетик, нейрохірург, кардіолог;
  • консультація сурдопедагога для оцінки слухоречевого розвитку дитини;
  • оцінка ефективності наявного у дитини (якщо є) слухового апарату або кохлеарного імплантату;
  • постановка лікарем клінічного діагнозу;
  • висновок лікаря про доцільність слухопротезування, хірургічного та консервативного лікування;
  • вибір тактики і складання індивідуального плану слухової реабілітації дитини;
  • призначення супутнього лікування – при необхідності.

Підбір слухових апаратів

На цьому етапі – здійснюється за результатами діагностики та клінічними показаннями:

  • Вибір способу слухопротезування – бінаурального, монаурального або бімодального:
    • Перевага віддається бінауральному (на обидва вуха) способу протезування як значно більш фізіологічному, ніж монауральному (на одне вухо).
    • При монауральному (на одне вухо) протезуванні вибирають вухо, при протезуванні якого можна досягти максимального позитивного результату.
    • Бімодальне слухопротезування проводиться дітям, яким встановлено кохлеарний імплантат – на вусі, на якому не встановлено кохлеарний імплантат.
  • Вибір типу слухового апарату – стандартного і індивідуального.
    • У дітей молодшого віку, застосовуються як правило завушні або мінізавушні СА.
    • У дітей старшого віку можуть застосовуватися індивідуальні СА (внутрівушні, внутрішньоканальні), виготовлені за зліпком зовнішнього вуха.
  • Вибір моделі слухового апарату – в залежності від зниження слуху і віку дитини.
    • При слухопротезуванні дітей перевага віддається цифровим завушним слуховим апаратам, спеціально розробленим для протезування дітей. Такі слухові апарати ефективно підсилюють високочастотні складові мовних сигналів, що створює передумови для успішного слухомовного розвитку дитини. Крім того, педіатричні слухові апарати забезпечені спеціальним акустичним гаком для зручності фіксації і акустичним фільтром для згладжування частотної характеристики вихідного рівня.
    • Дітям переважно призначають слухові апарати, що мають додаткові функції, такі як: електровхід для під’єднання до FM-систем і комп’ютера, можливість роботи зі стримера,
    • Маленьким дітям показані СА з індикатором роботи слухового апарату, захищеним батарейним відсіком.
  • Визначення необхідних електроакустичних параметрів слухового апарату – акустичного посилення, вихідного рівня звукового тиску, частотної характеристики, компресії та інших характеристик – за допомогою спеціального педіатричного алгоритму розрахунку цих параметрів з урахуванням відповідного віку анатомічних і акустичних характеристик слухового проходу дитини.
  • Програмування підібраних цифрових моделей слухових апаратів відповідно до визначених  необхідних характеристик – за допомогою комп’ютерної програми налаштування Oticon Genie.
  • Зняття зліпка зовнішнього вуха для виготовлення індивідуального вушного вкладиша або індивідуального слухового апарату.

Установка і верифікація налаштування слухових апаратів

Цей етап слухопротезування дитини включає наступні кроки:

  • Установка і точна підгонка слухових апаратів на обидва (бінауральне слухопротезування) або одне вухо дитини (монауральное чи бімодальне слухопротезування) – стандартних СА з індивідуальними вушними вкладками або індивідуальних СА.
  • Інструментальна верифікація налаштування електроакустичних характеристик слухових апаратів – встановлення їх відповідності згідно з необхідними характеристиками – методом внутрішньовушних вимірювань за допомогою Аналізатора слухових апаратів Interacoustics Affinity (Данія). Виконується лікарем-сурдологом або інженером-протезистом.
  • Верифікація адекватного і комфортного сприйняття дитиною посилених слуховим апаратом мовних і немовних звуків – проводиться сурдопедагогом.
  • При необхідності проводиться корекція налаштування слухових апаратів за результатами внутрішньовушних вимірювань і / або реакції дитини на мовні та немовні звуки.

Консультація і навчання батьків

За результатами діагностики слуху і установки СА в Центрі ЕРГО-Я фахівці проводять консультацію батьків (опікунів) дитини – щоб підвести підсумки, обговорити з батьками результати і намітити план подальшої слухової допомоги дитині. При цьому:

Лікар-сурдолог консультує батьків дитини за результатами діагностики слуху і слухопротезуванняя:

  • підводить підсумки всієї виконаної до цього моменту роботи;
  • дає рекомендації щодо адаптації дитини до слухових апаратів;
  • інструктує щодо правильного користування слуховими апаратами та аксесуарами до них;
  • дає рекомендації щодо попередження подальшого зниження слуху;
  • погоджує план подальшого спостереження дитини в Центрі ЕРГО-Я .

Сурдопедагог консультує батьків:

  • з питань застосування методик і розвитку слуху і мови в домашніх умовах;
  • погоджує план подальшого слухомовного розвитку на заняттях в центрі ЕРГО-Я.

Спостереження, оцінка ефективності, корекція слухопротезування

Після установки слухових апаратів необхідно здійснювати професійне диспансерне спостереження за слухопротезованою дитиною. Завданнями такого спостереження в Центрі ЕРГО-Я є:

  • своєчасне розпізнавання зміни і / або уточнення порогів чутності і інших показників слухової функції – особливо після перенесених інфекційних захворювань, які можуть вплинути на слух;
  • при необхідності – корекція параметрів налаштування слухових апаратів;
  • перевірка і при необхідності заміна вушних вкладишів слухових апаратів;
  • оцінка прогресу слухомовного розвитку;
  • при необхідності – заміна моделі слухових апаратів і зміна тактики слухової реабілітації;
  • виявлення і при необхідності лікування вуха, горла і носа.

Оцінка слухової поведінки і прогрес слухомовного розвитку дітей в Центрі ЕРГО-Я проводиться відповідно до клінічних рекомендацій, розроблених фахівцями Кафедри аудіології Університету Західного Онтаріо (Канада) – одного з провідних науково-дослідних центрів з питань педіатричної аудіології (діагностики слуху і слухової реабілітації дітей).

План відвідувань дитиною Центру ЕРГО-Я складається індивідуально для кожної дитини.

Орієнтовний план:

  • кожні 3 місяці – протягом першого року після встановлення слухових апаратів;
  • кожні 6 місяців – протягом другого року після установки слухових апаратів;
  • згодом – щорічно, наприклад в такі періоди:
    • рік після попереднього відвідування,
    • в період дня народження дитини,
    • перед початком нового навчального року;
  • при перенесенні інфекційних захворювань, різкої зміни слуху – якомога швидше після того, як це сталося.

Планове відвідування центру ЕРГО-Я з дитиною, як правило, включає:

  • консультація лікаря-сурдолога;
  • перевірка слуху методом суб’єктивної аудіометрії;
    • при необхідності – додаткові обстеження;
  • перевірка слухових апаратів техніком-протезистом – спочатку на слух, а при необхідності також і за допомогою Аналізатора слухових апаратів Interacoustics Affinity (Данія);
    • при необхідності – сервіс і ремонт слухових апаратів;
  • оцінка ефективності слухопротезування – методом анкетування батьків по спеціальній анкеті;
  • консультація сурдопедагога.