• Дітям

Проблема зниження слуху турбує, змушує постійно бути у тривозі за своїх малюків рідних і близьких дітей з порушенням слуху. Якщо у родичів є бажання брати участь у вирішенні проблеми, допомагати, то робити це потрібно якомога швидше

Чим швидше дорослі подолають власні психологічні проблеми, що неминуче виникають при виявленні у дитини порушень слуху, тим простіше і легше буде процес її реабілітації.

Центр “ЕРГО-Я” надає консультаційні послуги сім’ям, у яких є діти з порушенням слуху. Наші сурдопедагоги проводять психолого-педагогічну оцінку особливостей розвитку дитини, разом з батьками складають і реалізують індивідуальні плани реабілітації, проводять заняття з розвитку слуху та мовлення.

Основні напрямки діяльності сурдопедагогів Центру “ЕРГО-Я”:

• Оцінка готовності до обстеження слуху, реабілітаційним заняттям;
• Попередня психолого-педагогічна діагностика дітей-пацієнтів молодшого віку щодо потреб у заходах зі  слухомовної реабілітації;
• Оцінка можливості навчання дітей у загальноосвітній школі;
• Участь у процесах діагностики слуху, підбору і налаштуванні слухових апаратів під час медичного прийому дітей;
• Проведення індивідуальних логопедичних, реабілітаційних занять з розвитку слуху та мовлення дітей-пацієнтів Центру “ЕРГО-Я”;
• Консультування батьків з питань слухомовної і соціальної реабілітації дітей в умовах сім’ї;
• Складання індивідуальних програм реабілітації дітей, створення навчально-методичних матеріалів для якісного проведення занять.
• Підготовка навчальних матеріалів для продовження розвиваючих занять в домашніх умовах.
• Психологічні консультації для сімей, які перебувають на різних рівнях психологічної адаптації до проблеми зниження слуху у дитини.
• Раннє навчання дітей читанню та письму з метою покращення навичок спілкування дитини і отримання інформації про навколишній світ.

Питання психології

У літературі описані етапи психологічного усвідомлення близькими факту наявності у дитини порушення слуху.

Перший етап характеризується станом розгубленості, часом страху. Батьки відчувають почуття безпорадності, тривоги за долю дитини з порушенням слуху.

Другий етап – стан шоку, який трансформується в негативізм і заперечення поставленого діагнозу. Крайньою формою негативізму стає відмова від обстеження дитини і проведення будь-яких реабілітаційних заходів. Частина батьків багаторазово звертаються в різні лікувальні установи з метою скасувати невірний, з їх точки зору, діагноз, інші стають невиправданими оптимістами щодо можливостей подальшого розвитку дитини.

Заперечення направлено на те, щоб зберегти певний рівень надії і почуття стабільності сім’ї перед обличчям факту, що загрожує їх зруйнувати.

У міру того, як батьки починають приймати діагноз і розуміти його сенс, вони занурюються в глибоку депресію. Це стан відноситься до третього рівня усвідомлення.

Четвертий етап – повне прийняття діагнозу, психологічна адаптація, коли батьки в змозі правильно оцінити ситуацію. За даними ряду фахівців, багато батьків його не досягають, часто відсторонюючись від конструктивної співпраці з фахівцями.

Описані процеси розтягнуті в часі, при спонтанному перебігу можуть тривати кілька років.
У міру зростання і розвитку, дитини, яка не чує, в сім’ї можуть виникнути нові стресові ситуації, нові проблеми, до вирішення яких батьки абсолютно не підготовлені. Знову може бути запущений чотирьохетапний процес сімейних переживань і пошуку рішень.

В наслідок цього, найбільш виправданою є конструктивна і динамічна допомога таким сім’ям на всіх етапах життя дитини.

Завдання фахівців – допомогти родині швидше пройти всі етапи переживань і прийти до розуміння того, що особливі потреби їх дитини можна забезпечити спільними зусиллями фахівців і сім’ї. Сім’я – головний учитель, консультант, захисник інтересів своїх дітей.

Сучасна медицина і техніка можуть забезпечити можливість чути і спілкуватися. Навіть при тяжкій втраті слуху – глухоті, своєчасно і правильно підібрані слухові апарати, а при тотальній глухоті – імплант, можуть забезпечити слухомовний розвиток. Ранній початок реабілітації – запорука майбутнього успіху. Але, тільки за умови створення відповідного звукової середовища, кола спілкування, постійних розвиваючих сурдопедагогічний занять.