Переваги раннього слухопротезування дітей з порушенням слуху

mom-kid300_2452Наукові дослідження підтвердили користь раннього слухопротезування дітей з порушенням слуху

Міжнародному Дню захисту дітей присвячується
© Юрій Соколов, MS, PhD (Фізіологія людини), Елена Соколова, MD, PhD (Отоларингологія).

Вперше опубліковані результати унікального мультидисциплінарного багаторічного дослідження, присвяченого дітям з порушенням слуху, проведеного вченими Університету Айови (University of Iowa, Iowa City, Iowa, США), Національного науково-дослідного госпіталю Бойз Таун (Boys Town National Research Hospital, Omaha, Nebraska, США ) і Університету Північної Кароліни (University of North Carolina at Chapel Hill). У дослідженні брала участь група з 317 дітей з порушенням слуху та контрольна група з 117 дітей зі слухом у межах норми. Більшість дітей з порушенням слуху (76%) були виявлені неонатальним слуховим скринінгом. Їх порушення слуху було незворотнім двостороннім, від невеликого до важкого (25-75 дБ).

image001Майже всі діти, які обстежувались  користувалися слуховими апаратами. Діти обстежувалися з раннього віку (від дитячого до дошкільного) і перебували під постійним наглядом вчених-дослідників протягом трьох і більше років. Протягом цього часу вивчався мовленєвий розвиток мови дітей з порушенням слуху у зіставленні з їх розвитком у нормально чуючих дітей. Результати дослідження показали, що при правильному слухопротезуванні, слуховій реабілітації та інших рівних умовах, діти з порушеним слухом практично не відстають від нормально чуючих як у мовному розвитку, так і в навчанні. Ці результати мають велике значення для світової науки і практики слухової допомоги дітям у всьому світі.

Те, що діти з порушенням слуху відстають від своїх нормально чуючих однолітків у мовному розвитку, і, як наслідок, у академічній успішності, відомо давно. Передбачалося також, що слухопротезування слуховими апаратами може скоротити або компенсувати таке відставання.

Саме на підставі цієї гіпотези у розвинених країнах були широко впроваджені програми раннього виявлення порушень слуху і їх реабілітації (Early Hearing Detection and Intervention, EHDI). Однак до теперішнього часу були відсутні наукові дані, які доводять цю гіпотезу. Це дослідження вперше науково її довело.

Ще одна підтверджена даними дослідженням гіпотеза полягає у тому, що для досягнення нормального розвитку мови і успіхів у навчанні діти повинні бути не тільки якомога раніше слухопротезованими, але також, слухові апарати повинні бути якісними, правильно підібраними, налаштованими і постійно додатково налаштовуватися по мірі розвитку дитини.

Таким чином, дослідження підтвердило, що оптимальна рання реабілітація здатна закрити «розрив» розвитку між дітьми з порушеним слухом і їх нормально чуючими однолітками.

Дослідники вважають, що рання слухова реабілітація необхідна навіть у випадках невеликого порушення слуху.

З детальними результатами дослідження можна ознайомитися у спеціальному монографічних додатку наукового журналу EAR and HEARING (УХО і СЛУХ) за листопад / грудень 2015 року (November / December 2015 – Volume 36 – Supplement 1), яке опубліковано на сайті. Журнал є друкованим органом Американського слухового суспільства (American Auditory Society) .

Слух необхідний дитині в усіх аспектах життя – для мовного розвитку, надбання соціальних навичок, отримання загальноосвітніх і професійних знань, досягнення успіхів у житті.

image004

Однак до теперішнього часу проводилося мало глибоких наукових досліджень про вплив порушення слуху, від невеликого до важкого у немовлят і дошкільнят, щоб визначити, яка підтримка їм потрібна для успішного розвитку.

У широкомасштабному, упродовж 2008-2015 років, дослідженні, вперше у світі вивчався мовленєвий розвиток дітей з порушенням слуху від невеликого до важкого. Вік – від шести місяців до семи років.

Дослідження під назвою «Результати дітей з порушенням слуху» (Outcomes of Children with Hearing Loss (OCHL) проводилося вченими Університету Айови (University of Iowa), Національного науково-дослідного  госпіталю «Бойз Таун» (Boys Town National Research Hospital) і Університету Північної Кароліни (University of North Carolina at Chapel Hill). Дослідження фінансувалося грантами Національного інституту глухоти та інших розладів комунікації (National Institute on Deafness and Other Communication Disorders, США). Воно вивчало вплив раннього виявлення зниження слуху та слухової реабілітації на мовленєвий розвиток дітей з порушенням слуху .

Вчені виявили, що у дітей з порушеним слухом мовні навички розвинені істотно гірше, ніж у їх нормально чуючих однолітків. Причому негативний вплив зниження слуху на розвиток мови пропорційно ступеня порушення слуху – чим більше зниження слуху, тим гірше розвинена мова.

Дослідження також виявило, що слухопротезування дітей правильно підібраними, налаштованими і встановленими слуховими апаратами забезпечує набагато кращий розвиток мови. У той же час було виявлено, що у половини дітей, що перебували під наглядом, слухові апарати були підібрані, налаштовані і встановлені не оптимально, обмежуючи доступність дітей до звуків мови, посиленими їх слуховими апаратами.

Аудіологи (в Україні – це лікарі-сурдологи) довгий час припускали, що якщо в умовах сурдологічного кабінету дитина чує зі слуховими апаратами краще, ніж без них, то з апаратами дитина буде краще освоювати мову, розвиватися і соціалізуватися. Однак далеко не завжди це покращення було оптимізовано для досягнення дитиною найкращих успіхів з наявним у неї слухом.

Ті діти, слухопротезування яких було оптимізовано, могли наздогнати однолітків у мовному розвитку соціальних навичок.

image006

Ризик відставання через порушення слуху тим вищий, чим більше зниження слуху, і тим раніше і інтенсивніше повинна проводитися слухова реабілітація та інтенсивне застосування слухових апаратів.

Ще один важливий результат дослідження: слухопротезування у ранньому дитячому віці дає набагато кращі результати розвитку мови. У дітей, які отримали слухові апарати у більш пізньому віці, спостерігалася затримка розвитку мови, хоча ця затримка зменшувалася при дуже інтенсивному користуванні слуховими апаратами. Щоденне тривале їх застосування захищає від затримки розвитку. При цьому насиченість спілкування рідних і близьких з дитиною покращує результати розвитку мови.

Це дослідження озброює батьків науковими даними для створення захисту розвитку дитини зі зниженим слухом і його успіху у всіх аспектах його життя.

Один з організаторів дослідження професор Меллер (Moeller) підкреслив, що «захист створюється правильно встановленими і постійно використовуваними слуховими апаратами, що дає дитині багате лінгвістичне середовище, яке оточує дитину».

У дослідженні брали участь 317 дітей з порушеним слухом і контрольна група з 117 дітей з нормальним слухом. Діти надходили в дослідження з 17 штатів. За невеликим винятком, у дітей спостерігалося необоротне двостороннє зниження слуху і майже всі діти були слухопротезуваними слуховими апаратами.

image007

Більшість дітей зі зниженим слухом були виявлені неонатальними програмами слухового скринінгу (слухового скринінгу новонароджених). Необхідно відзначити, що в даний час в США 97% усіх новонароджених проходять слуховий скринінг.

Національний центр США по оцінці та менеджменту слуху (National Center for Hearing Assessment and Management (NCHAM) встановив, що виявлення зниження слуху у новонародженого і рання слухова інтервенція економить до часу випуску дитини з середньої школи 400 тисяч доларів, витрачених на спеціальну освіту.

Дослідники зробили 10 основних висновків:

1. У дітей навіть з невеликим порушенням слуху є ризик уповільнення розвитку мови, причому цей ризик тим вищий, чим більше зниження слуху, якщо воно не компенсоване слуховими апаратами, і чим довше таке зниження слуху триває до слухопротезування.

2. Слухопротезування правильно підібраними, налаштованими і встановленими слуховими апаратами знижує ризик уповільнення мовного розвитку. Якість підбору, налаштування та встановлення слухових апаратів визначається точністю відповідності посилення і частотних характеристик слухового апарату тим, що розраховується за спеціальними дитячими формулами, виходячи зі ступеня зниження слуху на кожній з аудіометричних звукових частот. Це забезпечує дитині чутність звуків мови у найбільшому частотному діапазоні. Чим вище була якість слухопротезування, тим більшим був успіх дитини в мовному розвитку.

3. Велика частина дітей (більше половини) були слухопротезувані не оптимально, що негативно відбивалося на чутності мови і мовному розвитку. Зокрема, посилення слухових апаратів відрізнялося на 5 дБ і більше від оптимального цільового посилення. Чутність погіршувалася також при тривалому зниженні слуху, якщо слухові апарати не переналаштовувати вчасно в міру погіршення слуху, що спостерігалося у 16% дітей, тоді як у 84% дітей слух залишався стабільним протягом усього дослідження. Деякі зниження слухових порогів слуху були викликані зміною стану середнього вуха. Це підтвердило необхідність верифікації правильності налаштування слухового апарату апаратурними методами і постійного спостереження за станом слуху дитини та її слухових апаратів, підслаштовування слухових апаратів при зміні слуху.

4. Раннє слухопротезування дає кращі результати розвитку мови. Однак, у пізно слухопротезованих дітей мова розвивалася швидше, ніж у слухопротезуваних у більш ранньому віці, які були слухопротезувані не оптимально. Це підтвердило необхідність раннього слухопротезування, яке повинно бути оптимальним для дитини. Розвиток мови дітей, слухопротезування в дитинстві, практично повністю відповідало мовному розвитку у нормально чуючих дітей до дворічного віку. У дітей, слухопротезуваних після 18 місяців, також спостерігався прискорений розвиток мови, але ризик відставання від однолітків підвищувався і загальний розвиток мови відставав від однолітків.

5. Постійне користування оптимальними слуховими апаратами забезпечує свого роду захист від затримки розвитку мови і сприяє розвитку слуху. Це було особливо актуальним у дітей із середнім і важким зниженням слуху. Розвиток мови було особливо погіршено у невеликої групи дітей, у яких тривалість щоденного користування слуховими апаратами була зовсім невелика. Особливо важко було забезпечити тривале користування слуховими апаратами у немовлят і малюків до 2 років, але з віком тривалість щоденного користування слуховими апаратами збільшувалася. Просвітництво та навчання батьків позитивно позначалося на тривалості користування слуховими апаратами та прискорювало розвиток мови у дітей.

6. Якісні аспекти мови оточуючих дитини дорослих також впливають на розвиток мовлення дитини. Директивне (розпорядче, наказуюче) звернення до дитини погіршувало розвиток мови.

7. Розвиток слухового сприймання залежав від чутності посиленої слуховими апаратами мови. Зокрема, здатність розуміти мову до 2-річного віку і далі в початковій школі визначалася чутністю мови зі слуховими апаратами, яка, у свою чергу, залежала від оптимальності слухопротезування.

8.У дітей зі зниженим слухом виникає більший ризик недорозвинення структурних, морфологічних аспектів мови, ніж лексичних, що обумовлено пропусканням важливих лінгвістичних характеристик мови.

9. Просте порівняння з нормативними даними розвитку мови може невірно оцінити результати її розвитку у дітей зі зниженим слухом. Їх результати важливо зіставляти з дітьми з аналогічного соціального оточення.

10. Результати дослідження підтримали первісну гіпотезу. Чутність мови зі слуховими апаратами, інтенсивність користування слуховими апаратами та характеристики мовного оточення дитини зменшують негативний вплив зниження слуху на результати розвитку мовлення дитини. Навпаки, більш значне зниження слуху, погана чутність мови зі слуховими апаратами, непостійне користування слуховими апаратами, затримка слухопротезування і обмеженість якості мовного оточення знижують лінгвістичні сигнали, які надходять у мозок дитини, і підвищують ризик поганих результатів розвитку мови у дитини.

Ці висновки дуже важливі і цінні, тому що вперше науково доведена виняткова важливість і необхідність раннього виявлення порушень слуху, раннього слухопротезування, оптимальності слухопротезування і якості мовного оточення для розвитку у дитини слухового сприйняття мови, власної мови, рідної мови.

image010