Діагностика слуху методами суб’єктивної аудіометрії

ac40-300_1891© Елена Соколова, PhD (Отоларингологія), 2015.

Суб’єктивна аудіометрія (від лат. Audio чую і греч. Metron міра) є основним видом діагностики слуху дітей (починаючи з віку 5 – 7 років) і дорослих.

Суб’єктивна аудіометрія базується на відповідях обстежуваного (суб’єкта обстеження), звідки і отримала свою назву. Оскільки обстежуваний дає відповіді на звуки за допомогою натискання на кнопку, жестом чи іншою дією, тобто поведінковими відповідями,  суб’єктивну аудіометрію називають також поведінковою  заудіометрією. При суб’єктивній аудиометрії визначають слухову чутливість випробуваного до різних звуків – тональних, шумових і мовних, як правило – щодо чутливості нормально чуючих, молодих дорослих.

Суб’єктивна аудіометрія – всеосяжний вид діагностики слуху, так як охоплює всі рівні органу слуху, від зовнішнього вуха до кори головного мозку. Результати суб’єктивної аудіометрії дозволяють оцінити стан всіх відділів органу слуху в цілому.

Але в цьому полягає і обмеженість суб’єктивної аудіометрії – неможливість точно діагностувати конкретне місце ураження. Для уточнення діагнозу необхідний інший вид діагностики слуху – об’єктивний. Об’єктивні методи діагностики – імпедансометрія, отоакустична емісія, коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП), консультація суміжних фахівців, магнітно-ядерний резонанс або / та комп’ютерна томографія – описані в інших статтях на сторінках нашого сайту.

Іншим обмеженням суб’єктивної аудіометрії є здатність розуміння і виконання інструкцій, які дає обстежуваним медсестра-аудіометрист або лікар-сурдолог (отоларинголог). Тому суб’єктивна аудіометрія виконується дорослим і дітям старшим, аніж 5 – 7 років.

Результати суб’єктивної аудіометрії представляють у графічній формі на спеціальному бланку, який називається аудіограма. Суб’єктивну аудіометрію проводять в аудіометричному кабінеті в стандартизованих умовах і на спеціальному приладі – аудіометрі.

На малюнку - клінічний аудіометр Interacoustics AC 40 Hybrid (Данія). На екрані відображається аудіограма.

На малюнку – клінічний аудіометр Interacoustics AC 40 Hybrid (Данія). На екрані відображається аудіограма.

Умови об’єктивної аудіометрії

  • Наявність аудіометра
    Аудіометр – це медичний електроакустичний прилад, що дозволяє виробляти кількісну і якісну оцінку показників слухової функції. Аудіометр обов’язково повинен бути відкалібрований і завірено згідно з вимогою Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. У Центрі “ЕРГО-Я” використовується клінічний аудіометр Interacoustics АС 40 (Данія). Клінічний аудіометр АС 40, як і все діагностичне обладнання Центру “ЕРГО-Я” калібрувано і завірено в Українському науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації.
  • Звукозаглушене приміщення (кабіна) з рівнями шуму, що не перевищують встановлених міжнародним стандартом значень на аудіометричних частотах.

У Центрі “ЕРГО-Я” аудіометрія проводиться у спеціальному аудіометричному кабінеті. Обстежуваний знаходиться в спеціальній звукозаглушеній кабіні, рівень шуму в якій відповідає міжнародним стандартам.

  • Висока кваліфікація медсестри-аудіометріста або лікаря-сурдолога, отоларинголога, який проводить аудіометричне дослідження.
  • Бажання обстежуваного брати участь у дослідженні, розуміння інструкцій, бажання і здатність їх виконувати.

Методи суб’єктивної аудіометрії

Суб’єктивна аудіометрія включає кілька методів обстеження:

– оцінка відстані сприйняття шепітної та розмовної мови;

– камертональні тести Бінга і Федерічі, названі по імені котрі розробили їх науковців;

– обстеження за допомогою аудіометра.

Оцінка відстані сприйняття шепітної та розмовної мови – це визначення відстані, з якої обстежуваний чує розмовну і шепітну мову. Для цього обстежуваного просять повторювати двозначні числівники (наприклад, двадцять п’ять, тридцять вісім), які вимовляє той, що обстежує, поступово віддаляючись від пацієнта.

Камертональний дослід Бінга проводиться за допомогою звучного камертона (С128, частота 128 Гц). Ніжку камертона розташовують за вушною раковиною (Малюнок 1). При цьому закривають і відкривають зовнішній слуховий прохід. Обстежуваного просять порівняти гучність звуку при закритому і відкритому зовнішньому слуховому проході. Якщо звук при закритому зовнішньому слуховому проході сприймається як більш гучний (результат досвіду Бінга позитивний), то це свідчить про те, що звукосприймальний апарат не порушений. А якщо не змінюється (результат досвіду Бінга негативний) – про порушення звукопровідного апарату.

Малюнок 1. Камертональний дослід Бінга

Малюнок 1. Камертональний дослід Бінга

Камертональний дослід Федерічі також проводять за допомогою каметрона С128. Обстежуваний порівнює гучність звучання камертона, розташованого на козелку вушної раковини і на сосцевидному відростку (Малюнок 2). У нормі і при ураженні звуковосприймаючого апарату звучання камертону  сприймається голосніше з козелка. При ураженні звукопровідного апарату камертон сприймається голосніше з соскоподібного відростка.

Малюнок 2. Камертональний дослід Федеріче.

Малюнок 2. Камертональний дослід Федеріче.

Результати сприйняття шепітної та розмовної мови і камертональних тестів дають орієнтовну інформацію про ступінь і характер зниження слуху.

Обстеження за допомогою аудіометра

Обстеження за допомогою клінічного аудіометра дає більш точні кількісні і якісні дані про слух.

Малюнок 3. Обстеження слуху за допомогою клінічного аудіометра АС40. Обстежуваний знаходиться в звукозаглушеній кабіні.

Малюнок 3. Обстеження слуху за допомогою клінічного аудіометра АС40. Обстежуваний знаходиться в звукозаглушеній кабіні.

Вимірювання порогів чутності повітряно-проведених звуків

Поріг чутності – це мінімальний рівень звукового сигналу, який викликає слухове відчуття. Він вимірюється в децибелах (дБ) щодо стандартизованого порога чутності нормально чуючих молодих дорослих. Пороги чутності повітряно-проведених звуків вимірюють в діапазоні частот від 125 до 8000 Гц за допомогою головних повітряних телефонів, розміщених на вушній раковині (Малюнок 4).

Рисунок 4. Измерение порогов слышимости воздушно проведенных звуков с помощью головных телефонов.

Рисунок 4. Измерение порогов слышимости воздушно проведенных звуков с помощью головных телефонов.

Вимірювання порогів чутності кістково-проведених звуків

Пороги чутності кістково-проведених звуків вимірюють в діапазоні частот аудіометра від 250 до 8000 Гц за допомогою кісткового телефону, розташованого за вушною раковиною на кістці соскоподібного відростка.

Рисунок 5. Расположение костного телефона за ушной раковиной на сосцевидном отростке височной кости при измерении порогов слышимости костно проведенных звуков.

Малюнок 5. Розташування кісткового телефону за вушною раковиною на соскоподібному відростку скроневої кістки при вимірюванні порогів чутності кістково проведених звуків.

При вимірюванні порогів повітряно і кістково-проведених звуків медсестра-аудіометріст за допомогою атенюаторів аудіометра поступово збільшує силу звуку з кроком в 5 дБ до тих пір, поки пацієнт не відзначить натисканням на кнопку, що чує звук.

Визначення порогів чутності вимагає від пацієнта розуміння завдання обстеження і уваги при прослуховуванні тонів, що пред’являються через головний або кістковий телефон.

Мовна аудіометрія

Сприйняття мови є найважливішою функцією і залежить від стану як периферичного, так і центрального відділу органу слуху. У слуховий корі відбувається вищий аналіз, необхідний для розуміння мови.

Мовна аудіометрія полягає у визначенні розуміння (розбірливості) слів. Слова з фонограми передаються через головні телефони або кістковий вібратор аудіометра на вухо обстежуваного пацієнта. Пацієнта інструктують повторювати почуті слова і обчислюють відсоток правильно зрозумілих слів.

Мовна аудіометрія дозволяє виявити соціальну адекватність слуху. Цей метод являє цінність для діагностики центральних і периферичних уражень органу слуху.

У Центрі “ЕРГО-Я” для проведення мовної аудіометрії використовують числівники (список Е. М. Харшак) і багатоскладові слова (список Г. І. Грінберга і Л. Р. Зіндера). Слова збалансовані по частоті вживання складів. Рівень сили звуку калибрується в дБ щодо порога чутності нормально чуючих молодих дорослих.

Для кожного вуха визначають поріг 50-відсоткової розбірливості повітряно і кістково-проведених числівників слів. Цей поріг – рівень сили звуку, при якому обстежуваний правильно повторює 5-7 з 10 пред’явлених числівників.

За допомогою складних слів Г. І. Грінберга і Л. Р. Зіндера визначають поріг 100-відсоткової розбірливості мови. Дослідження проводять тільки за допомогою повітряних телефонів. Цей поріг – рівень сили звуку, при якому обстежуваний правильно повторює 30 слів з 30-ти пред’явлених слів.

Вимірювання починають при рівні звуку, що перевищує 50-відсотковий поріг розбірливості числівників на 30 дБ. Якщо 100-процентна розбірливість слів не досягається, рівень звуку збільшують на 10 дБ і повторно виявляють розбірливість.

Якщо 100-процентна розбірливість мови досягається при рівні звуку, що перевищує 50-відсотковий поріг розбірливості числівників на 40 дБ і більше, то це свідчить про порушення звуковосприймаючого апарату. У деяких випадках (при центральних порушеннях органу слуху, слухового нерва) 100-відсоткова розбірливість мовного тесту не досягається навіть при максимальному рівні аудіометра. Для ураження равлика  внутрішнього вуха характерно парадоксальне падіння розбірливості мови – зниження розбірливості мови при збільшенні гучності мови.

Визначення порогів слухового дискомфорту

Поріг слухового дискомфорту – це сила звуку, при якій звук неприємно гучний. Пороги слухового дискомфорту визначають для повітряно-проведених тональних сигналів аудіометра в діапазоні 500 – 6000 Гц.

Для цього плавно збільшують рівень тонального сигналу до тих пір, поки обстежуваний повідомить, що звук став неприємно гучним.

Різниця між порогом чутності тону і порогом слухового дискомфорту становить динамічний діапазон слуху. У нормі динамічний діапазон слуху становить 70 – 100 дБ в залежності від частоти. При сенсоневральній приглухуватості пороги слухового дискомфорту відповідають порогам нормально чуючої  людини, а динамічний діапазон слуху звужений.

Діагностика слуху суб’єктивної заудіометрії дозволяє визначити ступінь і характер зниження слуху у дорослих і дітей, є основою для постановки клінічного діагнозу, вибору методу лікування і реабілітації.

Пороги чутності повітряно і кістково-проведених звуків, а також порогів слухового дискомфорту використовуються для обчислення необхідних пацієнту електроакустичних параметрів і індивідуального  налаштування слухових апаратів.

За додатковою інформацією про діагностику слуху методами суб’єктивної аудіометрії звертайтеся у Центр “ЕРГО-Я”.